- розцінювати
- —————————————————————————————розці́нюватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розцінювати
Смотреть что такое "розцінювати" в других словарях:
розцінювати — юю, юєш, недок., розціни/ти, ціню/, ці/ниш, док., перех. 1) Оцінювати щось, визначати вартість, ціну чого небудь. 2) перен. Сприймати кого , що небудь, ставитися до когось, чогось певним чином … Український тлумачний словник
розцінювати — [роуз ц’і/н уватие і роус ц’і/н уватие] н уйу, н уйеиш … Орфоепічний словник української мови
розцінити — див. розцінювати … Український тлумачний словник
розцінюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розцінювати … Український тлумачний словник
розцінювання — я, с. Дія за знач. розцінювати … Український тлумачний словник
розцінюватися — юється, недок. Пас. до розцінювати … Український тлумачний словник
оцінювати — I = оцінити, оцінувати (кого що визначати вартість кого / чого н.), поціновувати, поцінувати, цінувати, цінити, розцінювати, розцінити; примірятися, примірюватися, приміритися (до кого чого визначаючи придатність, цінність) II ▶ див. переписувати … Словник синонімів української мови
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… … Український тлумачний словник
називати — а/ю, а/єш, недок., назва/ти, ву/, ве/ш, док., перех. 1) перев. док. Давати кому , чому небудь назву, ім я. || Давати прізвисько кому небудь. || Звати, іменувати кого , що небудь. 2) Визначати, характеризувати кого , що небудь якимось словом,… … Український тлумачний словник
